Чому діти ставлять лайки в соцмережах: розбираємо приховані причини

Сьогодні вподобайки в соцмережах — це щось на кшталт цифрового «привіт» або «я з тобою». Навіть діти, які лише починають освоювати інтернет, швидко навчаються користуватися цією кнопкою. Але навіщо вони це роблять? Просто так? Із ввічливості? Чи, можливо, за цим стоїть щось глибше?

Бажання бути «своїм»

Діти, особливо шкільного віку, дуже чутливі до теми прийняття. Натискаючи вподобайку, дитина показує: «я з тобою, ти мені небайдужий». Це щось на кшталт мовчазного: «Я тебе бачу. Ти мені важливий». І, звичайно, вони самі теж чекають такого ж відгуку у відповідь.

Підтримка і страх залишитися осторонь

Коли всі навколо активно ставлять вподобайки, не зробити цього самому може здатися порушенням негласних правил спілкування. Особливо в підлітковому середовищі, де важливо бути частиною групи.

Спосіб виразити співчуття

Якщо у друга щось трапилося — він хворіє, переживає щось або ділиться особистим — дитина може не знати, як правильно зреагувати. Але вподобайка — це швидкий і безпечний спосіб показати: «Я з тобою». Вона ніби замінює слова, коли їх бракує.

Важливість власної «популярності»

З часом дитина починає сприймати вподобайки як оцінку себе — не лише підтримуючи інших, а й очікуючи підтримки у відповідь. Натискаючи вподобайку, вона отримує просте задоволення. Іноді діти ставлять їх усім підряд просто заради цікавості чи розваги.

Цікавість і просто гра

Для найменших вподобайка — це щось на кшталт кнопки «подобається» на іграшці. Це як маленька гра — натиснув лайк, і стало весело. Іноді діти лайкають усе підряд, просто тому що їм цікаво, що буде далі.

Здається, що вподобайка — це дрібниця. Але для дітей вона може означати дуже багато: підтримку, бажання бути поміченим, прагнення бути «на одній хвилі» з друзями. Важливо не засуджувати, а розуміти. Набагато цінніше не контролювати кожну вподобайку, а поговорити з дитиною про її почуття, стосунки з друзями та враження від онлайн-спілкування. Тоді вподобайки перестануть бути приводом для тривоги і стануть частиною нормального спілкування.